травильник

трави́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. травильник — ТРАВИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається травленням металів. Григорій працював у металургійній лабораторії спочатку травильником, потім лаборантом (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  2. травильник — -а, ч. Робітник, що займається травленням металів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. травильник — ТРАВИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається травленням металів. Григорій працював у металургійній лабораторії спочатку травильником, потім лаборантом (Ле, В снопі.., 1960, 155). Словник української мови в 11 томах