1. Словник української мови у 20 томах

травильник

ТРАВИ́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, що займається травленням металів.

Григорій працював у металургійній лабораторії спочатку травильником, потім лаборантом (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. травильник — трави́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. травильник — -а, ч. Робітник, що займається травленням металів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. травильник — ТРАВИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається травленням металів. Григорій працював у металургійній лабораторії спочатку травильником, потім лаборантом (Ле, В снопі.., 1960, 155). Словник української мови в 11 томах