травлення —
[траўлеин':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
травлення —
ТРА́ВЛЕННЯ¹, я, с., спец. Дія за знач. трави́ти¹. Сірчана кислота йде на травлення металу й виробництво барвників (з наук.-попул. літ.); Травлення [виробу] провадять зразу після гравірування; у противному разі пересохлий лак починає тріскатися (з навч.
Словник української мови у 20 томах
травлення —
I -я, с., спец. Дія за знач. травити I. II -я, с. Дія за знач. травити II. Органи травлення — органи для переробки їжі у тваринному організмі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
травлення —
I обробка предметів (металів, мінералів), що полягає в усуненні їх поверхневого шару з метою очищення (т. напівпровідникових пластин) або для одержання місцевих заглиблень (при оздобленні скла); розрізняють, зокрема, хімічне, електролітичне та плазмове...
Універсальний словник-енциклопедія
травлення —
ТРА́ВЛЕННЯ¹, я, с., спец. Дія за знач. трави́ти¹. Сірчана кислота йде на травлення металу й виробництво барвників (Наука.., 9, 1964, 12); Травлення [виробу] провадять зразу після гравірування; у противному разі пересохлий лак починає тріскатися (Технол.
Словник української мови в 11 томах