травлення
ТРА́ВЛЕННЯ¹, я, с., спец.
Дія за знач. трави́ти¹.
Сірчана кислота йде на травлення металу й виробництво барвників (з наук.-попул. літ.);
Травлення [виробу] провадять зразу після гравірування; у противному разі пересохлий лак починає тріскатися (з навч. літ.).
ТРА́ВЛЕННЯ², я, с.
Дія за знач. трави́ти².
Всякий розлад травлення веде до гострого розладу живлення (з наук. літ.);
При лікуванні іонізованим повітрям у хворого поліпшується апетит, кращим стає процес травлення (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)