трапик

тра́пик

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. трапик — ТРА́ПИК, а, ч. Зменш. до трап¹. Схвильовано забилось у Вакуленка серце, коли він наблизився до вузенького дерев'яного трапика, покладеного з борта корабля на причал (Д. Ткач).  Словник української мови у 20 томах
2. трапик — -а, ч. Зменш. до трап I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трапик — ТРА́ПИК, а, ч. Зменш. до трап¹. Схвильовано забилось у Вакуленка серце, коли він наблизився до вузенького дерев’яного трапика, покладеного з борта корабля на причал (Ткач, Моряки, 1948, 51).  Словник української мови в 11 томах