Значення в інших словниках
-
трапити —
ТРА́ПИТИ див. трапля́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
трапити —
Таке трапиться, як сороці в році. Несподіване мале щастя. Трапив на дурного. Використав необережнього, або добротливого. Трапив свій на свого. Зійшлися оба однакі і один другого хоче ошукати. Трапився купець на здохлу рибу.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
трапити —
трапити, трапить засмучувати, мучити, турбувати, докучати, створити нестерпні умови, досаждати, терзати
Словник застарілих та маловживаних слів
-
трапити —
див. трапляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
трапити —
ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм.
Словник синонімів української мови
-
трапити —
Тра́пити, -плю, -пиш, -плять; трап, тра́пмо, тра́пте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
трапити —
ТРА́ПИТИ див. трапля́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
трапити —
Трапля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. трапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть. О. 1862. V. 106. Трапила й коса на камінь. Федьк.
Словник української мови Грінченка