трапити
Трапля́ти, -ля́ю, -єш
сов. в. трапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть. О. 1862. V. 106. Трапила й коса на камінь. Федьк.
Словник української мови ГрінченкаТрапля́ти, -ля́ю, -єш
сов. в. трапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть. О. 1862. V. 106. Трапила й коса на камінь. Федьк.
Словник української мови Грінченка