1. Словник української мови Грінченка

трапити

Трапля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. трапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть. О. 1862. V. 106. Трапила й коса на камінь. Федьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трапити — тра́пити 1 дієслово доконаного виду потрапити діал. тра́пити 2 дієслово доконаного виду спіткати діал. Орфографічний словник української мови
  2. трапити — ТРА́ПИТИ див. трапля́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. трапити — Таке трапиться, як сороці в році. Несподіване мале щастя. Трапив на дурного. Використав необережнього, або добротливого. Трапив свій на свого. Зійшлися оба однакі і один другого хоче ошукати. Трапився купець на здохлу рибу. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. трапити — трапити, трапить засмучувати, мучити, турбувати, докучати, створити нестерпні умови, досаждати, терзати Словник застарілих та маловживаних слів
  5. трапити — див. трапляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. трапити — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  7. трапити — Тра́пити, -плю, -пиш, -плять; трап, тра́пмо, тра́пте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. трапити — ТРА́ПИТИ див. трапля́ти. Словник української мови в 11 томах