1. Словник української мови Грінченка

трапитися

Трапля́тися, -ля́юся, -єшся

сов. в. трапитися, -плюся, -пишся, гл. Случаться, случиться. Левиц. І. 295. Трапляється і десять батьків на году, а мати одна на роду. Міусск. окр. Наталці траплялись женихи. Котл. Н. П. 350. Трапилось лихо. Трапляється, часом тихенько заплаче. Шевч.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трапитися — тра́питися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. трапитися — [трапиетиес'а] -пиец':а, -пл'ац':а Орфоепічний словник української мови
  3. трапитися — Трапитися, статися, скоїтися, зчинитися, учинитися У сучасній художній літературі, а звідси в публіцистиці й діловій мові дієслово трапитись має тенденцію поширюватися, переходячи за свої значеннєві межі й поглинаючи інші дієслова. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. трапитися — ТРА́ПИТИСЯ див. трапля́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. трапитися — Трапилося сліпій курці зерно, та й те порожнє. Раз трапилася нагода, але з неї не зміг скористати. Трапляється, що й по мудрому чорт катається. Буває, що і мудрі люди роблять дурниці. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. трапитися — див. траплятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. трапитися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  8. трапитися — ТРА́ПИТИСЯ див. трапля́тися. Словник української мови в 11 томах