трапитися

Трапитися, статися, скоїтися, зчинитися, учинитися

У сучасній художній літературі, а звідси в публіцистиці й діловій мові дієслово трапитись має тенденцію поширюватися, переходячи за свої значеннєві межі й поглинаючи інші дієслова. Кажуть і пишуть, наприклад: «Учора з моїм братом трапилася біда — попав на вулиці під автомашину», — хоч тут куди більше підходять: сталась, скоїлась, зчинилась, учинилась біда.

У нашій класичній літературі й живому народному мовленні дієслова траплятися, трапитися стоять звичайно тоді, коли хочуть висловити дію, неозначену в часі, коли щось відбувалося чи відбулось у дуже віддаленому часі: «Наталці траплялись женихи» (І. Котляревський); «Трапляється, часом тихенько заплаче» (Т. Шевченко); «На віку, як на довгій ниві, всього трапляється: і кукіль, і пшениця» (прислів’я).

Там, де якась подія, а надто якесь лихо відбулись не так давно, де вони мають виразніший щодо часу характер, — треба шукати інших підхожих слів: статися («Жінка занедужала. Не знаємо, що з нею й сталося». — Панас Мирний; «Не так сталось, як гадалось». — Приповідка), скоїтися («Що там скоїлося вчора межи вами, що Олександра прибігла до нас, мов несамовита?» — М. Коцюбинський), зчинитися («Тут гримнув залп, зчинилося таке, мов буря всіх крилом своїм торкнула». — П. Тичина), учинитися («Скажіть мені, будь ласка, що тут учинилося?» — Панас Мирний).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трапитися — тра́питися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. трапитися — [трапиетиес'а] -пиец':а, -пл'ац':а Орфоепічний словник української мови
  3. трапитися — ТРА́ПИТИСЯ див. трапля́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. трапитися — Трапилося сліпій курці зерно, та й те порожнє. Раз трапилася нагода, але з неї не зміг скористати. Трапляється, що й по мудрому чорт катається. Буває, що і мудрі люди роблять дурниці. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. трапитися — див. траплятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. трапитися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  7. трапитися — ТРА́ПИТИСЯ див. трапля́тися. Словник української мови в 11 томах
  8. трапитися — Трапля́тися, -ля́юся, -єшся сов. в. трапитися, -плюся, -пишся, гл. Случаться, случиться. Левиц. І. 295. Трапляється і десять батьків на году, а мати одна на роду. Міусск. окр. Наталці траплялись женихи. Котл. Н. П. 350. Трапилось лихо. Трапляється, часом тихенько заплаче. Шевч. Словник української мови Грінченка