1. Приповідки або українсько-народня філософія

трапити

Таке трапиться, як сороці в році.

Несподіване мале щастя.

Трапив на дурного.

Використав необережнього, або добротливого.

Трапив свій на свого.

Зійшлися оба однакі і один другого хоче ошукати.

Трапився купець на здохлу рибу.

Коли хто мішається в не свій торг, або дає малу ціну.

Трапив, як пальцем в небо.

Коли на поважну бесіду сказав дурницю.

Трапила коса на камінь.

Здибалися оба уперті та горячкові.

Трапилося черваку раз на віку.

Несподіване щастя, та довго не тревало.

Хоч куди не блуди, а до гробу трапиш.

Де б чоловік не йшов, то смерть його не мине.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трапити — тра́пити 1 дієслово доконаного виду потрапити діал. тра́пити 2 дієслово доконаного виду спіткати діал. Орфографічний словник української мови
  2. трапити — ТРА́ПИТИ див. трапля́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. трапити — трапити, трапить засмучувати, мучити, турбувати, докучати, створити нестерпні умови, досаждати, терзати Словник застарілих та маловживаних слів
  4. трапити — див. трапляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трапити — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  6. трапити — Тра́пити, -плю, -пиш, -плять; трап, тра́пмо, тра́пте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. трапити — ТРА́ПИТИ див. трапля́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. трапити — Трапля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. трапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть. О. 1862. V. 106. Трапила й коса на камінь. Федьк. Словник української мови Грінченка