Значення в інших словниках
-
трибуна —
(для промов) КАТЕДРА, (на стадіоні) ПРВ. МН. з. г. ступениця
Словник синонімів Караванського
-
трибуна —
[триебуна] -ние, д. і м. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
трибуна —
Мовниця, кін, поміст
Словник чужослів Павло Штепа
-
трибуна —
трибу́на (італ. tribuna, від лат. tribunal – підвищення) 1. Підвищення для виступу промовців. 2. Споруда для глядачів, де ряди місць розташовані уступами вгору (напр., на стадіоні). 3. Місця для публіки, журналістів та ін. в парламентах.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
трибуна —
ТРИБУ́НА, и, ж. 1. Підвищення для виступу промовців у залах громадських зборів, на майданах і т. ін. [Валент:] Був я у суді тоді, як ти там промовляв. Дивую, як міг ти говорити!...
Словник української мови у 20 томах
-
трибуна —
-и, ж. 1》 Підвищення для виступу промовців у залах громадських зборів, на майданах і т. ін. || чого і яка, перен. Друкований орган, установа, сфера, де політичні діячі, публіцисти й т. ін. висловлюють свої погляди, ідеї тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
трибуна —
Трибу́на, -ни; -бу́ни, -бу́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
трибуна —
ТРИБУ́НА, и, ж. 1. Підвищення для виступу промовців у залах громадських зборів, на майданах і т. ін. [Валент:] Був я у суді тоді, як ти там промовляв. Дивую, як міг ти говорити!...
Словник української мови в 11 томах
-
трибуна —
(фр., італ. < лат. — підвищення) 1. Місця для глядачів, що підіймалися кількома рядами або окремо створені й виділені навісом. 2. Споруда для виступу оратора. 3. Лоджія в іспанській архітектурі. На поч. XX ст.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
трибуна —
Трибуна, -ни ж. Трибуна. Судова трибуна. К. ХП. 122.
Словник української мови Грінченка