тривати
трива́ти 1
дієслово недоконаного виду
відбуватися протягом певного відрізку часу; існувати; бути — про явища природи
трива́ти 2
дієслово недоконаного виду
існувати; чекати
Орфографічний словник української мовитрива́ти 1
дієслово недоконаного виду
відбуватися протягом певного відрізку часу; існувати; бути — про явища природи
трива́ти 2
дієслово недоконаного виду
існувати; чекати
Орфографічний словник української мови