Орфографічний словник української мови

триклятущий

трикляту́щий

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. триклятущий — див. чорт  Словник синонімів Вусика
  2. триклятущий — ТРИКЛЯТУ́ЩИЙ, а, е, розм. Підсил. до трикля́тий. Він [спеціаліст-рослинник] прочитає цілу лекцію про ці триклятущі паразитарні рослини, що забивають наші врожаї (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах
  3. триклятущий — -а, -е, розм. Підсил. до триклятий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. триклятущий — ПРОКЛЯТИЙ (якого проклинають, суворо засуджують; ужив. як лайливе слово), КЛЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, ТРИКЛЯ́ТИЙ підсил. розм., ПРОКЛЯТУ́ЩИЙ підсил. розм., ТРИКЛЯТУ́ЩИЙ підсил. розм., ПОГА́НСЬКИЙ заст., І́РОДІВ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст.  Словник синонімів української мови
  5. триклятущий — ТРИКЛЯТУ́ЩИЙ, а, е, розм. Підсил. до трикля́тий. Він [спеціаліст-рослинник] прочитає цілу лекцію про ці триклятущі паразитарні рослини, що забивають наші врожаї (Вишня, II, 1956, 45); Нещодавно Яремчук подав заяву до партії..  Словник української мови в 11 томах