Орфографічний словник української мови

тринь-бринь

три́нь-бри́нь

присудкове слово

незмінювана словникова одиниця

тринь-бри́нь

вигук

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тринь-бринь — виг. Стос. до тринькання – бринькання на струнних музичних інструментах.  Великий тлумачний словник сучасної мови