Орфографічний словник української мови

тричлен

тричле́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тричлен — ТРИЧЛЕ́Н, а, ч. Алгебраїчний вираз, що складається з трьох одночленів, поєднаних знаками додавання або віднімання. Вираз, що складається з двох членів, називається двочленом, з трьох членів – тричленом і т. д (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. тричлен — -а, ч. Алгебраїчний вираз, що складається з трьох одночленів, поєднаних знаками додавання або віднімання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тричлен — ТРИЧЛЕ́Н, а, ч. Алгебраїчний вираз, що складається з трьох одночленів, поєднаних знаками додавання або віднімання. Вираз, що складається з двох членів, називається двочленом, з трьох членів — тричленом і т. д. (Алг., І, 1956, 43).  Словник української мови в 11 томах