тричлен

тричле́н

-а, ч.

Алгебраїчний вираз, що складається з трьох одночленів, поєднаних знаками додавання або віднімання.

Значення в інших словниках

1. тричлен — тричле́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тричлен — ТРИЧЛЕ́Н, а, ч. Алгебраїчний вираз, що складається з трьох одночленів, поєднаних знаками додавання або віднімання. Вираз, що складається з двох членів, називається двочленом, з трьох членів – тричленом і т. д (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. тричлен — ТРИЧЛЕ́Н, а, ч. Алгебраїчний вираз, що складається з трьох одночленів, поєднаних знаками додавання або віднімання. Вираз, що складається з двох членів, називається двочленом, з трьох членів — тричленом і т. д. (Алг., І, 1956, 43).  Словник української мови в 11 томах