трохи —
ТРО́ХИ, присл. 1. До деякої міри; дещо. Як ось стан вітер ущухати, І хвилі трохи уляглись (І. Котляревський); – Цей дощик – радість всім велика. Земля посхла була – от він її змочив; Травицю трохи підживив (Л.
Словник української мови у 20 томах
трохи —
присл. 1》 До деякої міри; дещо. || Злегка, не дуже сильно. || Протягом нетривалого часу, недовго. || Недалеко. 2》 Небагато, мало; у незначній кількості. || у знач. неознач. кільк. числ. Деяка кількість; кілька, декілька. || у знач. присудк. сл. Мало, не вистачить.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трохи —
за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля). Дуже давно, у дуже давні часи. — За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний); Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети)...
Фразеологічний словник української мови
трохи —
МА́ЛО (у невеликій кількості; у невизначеній мірі тощо), НЕБАГА́ТО, НЕБАГА́ЦЬКО розм., НЕ ГУРТ розм., НЕ ГУК діал. — Ех, дурна ти, дівко, мало каші їла (В. Винниченко); Дім стояв під вітром та під іскрами й згорів дочиста.
Словник синонімів української мови
трохи —
Тро́хи, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
трохи —
ТРО́ХИ, присл. 1. До деякої міри; дещо. Як ось стан вітер ущухати, І хвилі трохи уляглись (Котл., І, 1952, 159); — Цей дощик — радість всім велика. Земля посхла була — от він її змочив; Травицю трохи підживив (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах