трохи

тро́хи

присл.

1》 До деякої міри; дещо.

|| Злегка, не дуже сильно.

|| Протягом нетривалого часу, недовго.

|| Недалеко.

2》 Небагато, мало; у незначній кількості.

|| у знач. неознач. кільк. числ. Деяка кількість; кілька, декілька.

|| у знач. присудк. сл. Мало, не вистачить.

Значення в інших словниках

1. трохи — тро́хи прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. трохи — пр., дещо, крихту, дрібку, (лікар) до деякої міри, якоюсь мірою, (йти) недалеко, (жити) недовго, (побити) легко, не дуже; (чого) небагато, мало, на макове зерня; (з ч. не) ледве не, мало не; трошки, трішки, трошечки, трішечки.  Словник синонімів Караванського
3. трохи — див. мало  Словник синонімів Вусика
4. трохи — ТРО́ХИ, присл. 1. До деякої міри; дещо. Як ось стан вітер ущухати, І хвилі трохи уляглись (І. Котляревський); – Цей дощик – радість всім велика. Земля посхла була – от він її змочив; Травицю трохи підживив (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. трохи — за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля). Дуже давно, у дуже давні часи. — За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний); Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети)...  Фразеологічний словник української мови
6. трохи — МА́ЛО (у невеликій кількості; у невизначеній мірі тощо), НЕБАГА́ТО, НЕБАГА́ЦЬКО розм., НЕ ГУРТ розм., НЕ ГУК діал. — Ех, дурна ти, дівко, мало каші їла (В. Винниченко); Дім стояв під вітром та під іскрами й згорів дочиста.  Словник синонімів української мови
7. трохи — Тро́хи, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. трохи — ТРО́ХИ, присл. 1. До деякої міри; дещо. Як ось стан вітер ущухати, І хвилі трохи уляглись (Котл., І, 1952, 159); — Цей дощик — радість всім велика. Земля посхла була — от він її змочив; Травицю трохи підживив (Гл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах