Орфографічний словник української мови

троєженець

троєже́нець

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. троєженець — ТРОЄЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто одружився втретє або перебуває в шлюбі з трьома жінками одночасно. Так вони у холодочку І проводили жнива, – Обіймала троєженця Ні дівчина, ні вдова... (С. Воскрекасенко).  Словник української мови у 20 томах
  2. троєженець — -нця, ч. Той, хто одружився втретє або перебуває в шлюбі з трьома жінками одночасно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. троєженець — ТРОЄЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто одружився втретє або перебуває в шлюбі з трьома жінками одночасно. Так вони у холодочку І проводили жнива, — Обіймала троєженця Ні дівчина, ні вдова… (Воскр., З перцем!, 1957, 159).  Словник української мови в 11 томах