троєженець
ТРОЄЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто одружився втретє або перебуває в шлюбі з трьома жінками одночасно.
Так вони у холодочку І проводили жнива, — Обіймала троєженця Ні дівчина, ні вдова… (Воскр., З перцем!, 1957, 159).
Словник української мови (СУМ-11)