1. Словник української мови в 11 томах

троєженець

ТРОЄЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто одружився втретє або перебуває в шлюбі з трьома жінками одночасно.

Так вони у холодочку І проводили жнива, — Обіймала троєженця Ні дівчина, ні вдова… (Воскр., З перцем!, 1957, 159).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троєженець — троєже́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. троєженець — ТРОЄЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто одружився втретє або перебуває в шлюбі з трьома жінками одночасно. Так вони у холодочку І проводили жнива, – Обіймала троєженця Ні дівчина, ні вдова... (С. Воскрекасенко). Словник української мови у 20 томах
  3. троєженець — -нця, ч. Той, хто одружився втретє або перебуває в шлюбі з трьома жінками одночасно. Великий тлумачний словник сучасної мови