трунар

труна́р

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. трунар — ТРУНА́Р, я́, ч. Майстер, що робить труни. Ями викопано осторонь від могилок, там, де вільно ростуть молоді сосни, де трунарі не копали ще землі (Б. Антоненко-Давидович); Миля помер під полуднє наступного дня.  Словник української мови у 20 томах
2. трунар — -я, ч. Майстер, що робить труни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трунар — Труна́р, -ря, -ре́ві; -нарі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. трунар — ТРУНА́Р, я́, ч. Майстер, що робить труни.  Словник української мови в 11 томах