трунар
труна́р
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трунар — ТРУНА́Р, я́, ч. Майстер, що робить труни. Ями викопано осторонь від могилок, там, де вільно ростуть молоді сосни, де трунарі не копали ще землі (Б. Антоненко-Давидович); Миля помер під полуднє наступного дня. Словник української мови у 20 томах
- трунар — -я, ч. Майстер, що робить труни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трунар — Труна́р, -ря, -ре́ві; -нарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- трунар — ТРУНА́Р, я́, ч. Майстер, що робить труни. Словник української мови в 11 томах