Орфографічний словник української мови

трупик

тру́пик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. трупик — ТРУ́ПИК, а, ч. Зменш. до труп¹. Уявляла [Маруся] собі, як хапають маленьку дитиночку за ніжку, б'ють голівку об камінь... А вночі приходить вовк і жере трупик... (Г.  Словник української мови у 20 томах
  2. трупик — -а, ч. Зменш. до труп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трупик — ТРУ́ПИК, а, ч. Зменш. до труп. Уявляла [Маруся] собі, як хапають маленьку дитиночку за ніжку, б’ють голівку об камінь… А вночі приходить вовк і жере трупик… (Хотк.  Словник української мови в 11 томах