трясти —
ТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. тряс, ла́, ло́; недок. 1. кого, що. Швидко й рвучко рухати, штовхати, хитати вгору й униз, з боку на бік, вперед і назад. Він вхопив руку писаря в обидві свої широкі долоні і почав трясти з усієї сили (І.
Словник української мови у 20 томах
трясти —
трясти́: ◊ трясти́ ма́йтками → майтки ◊ трясти́ по́ртками → портки
Лексикон львівський: поважно і на жарт
трясти —
-су, -сеш; мин. ч. тряс, -ла, -ло; недок. 1》 перех. Швидко і рвучко рухати, штовхати, хитати вгору й униз, з боку на бік, вперед і назад. || Хитаючи дерево, кущ, викликати падання плодів, ягід, листя і т. ін. 2》 перех. і неперех., також безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трясти —
бий (бери́, тряси́) тря́сця кого, лайл. Уживається при висловленні недоброго побажання кому-небудь або невдоволення, досади з якогось приводу, бажання знехтувати чимось і т. ін. Ходім, вип’ємо, бий його трясця (М.
Фразеологічний словник української мови
трясти —
ТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. тряс, ла́, ло́; недок. 1. перех. Швидко й рвучко рухати, штовхати, хитати вгору й униз, з боку на бік, вперед і назад. Він вхопив руку писаря в обидві свої широкі долоні і почав трясти з усієї сили (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
трясти —
Трясти, -су, -сеш гл. Трясти. Не диво багатим скарбом трясти. К. (О 1862. III. 23). Неначе трясця його трясло. Стор. МПр. 88. руб'ям трясти. Ходить въ рубищѣ, въ лохмотьяхъ. Треба прясти, щоб руб'ям не трясти. Ном. № 7199.
Словник української мови Грінченка