тріумфатор —
ТРІУМФА́ТОР, а, ч. 1. У Стародавньому Римі – полководець-переможець, який урочисто, з тріумфом вступає у столицю. – Кожна зірочка снігу нам буде в очах Наче справжняя зірка зоріти, Будуть зорі встилати розложистий шлях...
Словник української мови у 20 томах
тріумфатор —
-а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – полководець-переможець, який урочисто, з тріумфом вступав у столицю. 2》 Той, хто досяг надзвичайних успіхів, перемоги в чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тріумфатор —
тріумфа́тор (лат. triumphator) 1. У Стародавньому Римі полководець, під керівництвом якого армія переможно завершила війну і якому влаштовують урочистий вступ до столиці – тріумф. 2. Переможець, той, кого вшановують як переможця.
Словник іншомовних слів Мельничука
тріумфатор —
ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ (той, хто здобув перемогу), ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ поет., ПЕРЕМО́ЖНИК заст.; ТРІУМФА́ТОР (той, хто здобув блискучу перемогу). І злякались печеніги... Крик пішов і залунав, Що вертається з походу Переможець Святослав (О.
Словник синонімів української мови
тріумфатор —
ТРІУМФА́ТОР, а, ч. 1. У Стародавньому Римі — полководець-переможець, який урочисто, з тріумфом вступає у столицю. — Кожна зірочка снігу нам буде в очах Наче справжняя зірка зоріти, Будуть зорі встилати розложистий шлях, Наче шлях тріумфатора квіти (Л.
Словник української мови в 11 томах