Орфографічний словник української мови

тузати

ту́зати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тузати — див. ЛУПЦЮВАТИ.  Словник синонімів Караванського
  2. тузати — див. бити  Словник синонімів Вусика
  3. тузати — ТУ́ЗАТИ, аю, аєш, недок., кого, розм. Штовхати, бити (звичайно кулаками). * Образно. Він [Г. Сковорода] .. пішов Кріпацьким дітям викладать латину. Бентежити думками рабську кров .. Малого більший ту́зає й тусає – Правдиве це і вічне, як трава (Д.  Словник української мови у 20 томах
  4. тузати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Штовхати, бити (звичайно кулаками).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тузати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.  Словник синонімів української мови
  6. тузати — ТУ́ЗАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Штовхати, бити (звичайно кулаками). *Образно. Він [Г. Сковорода].. пішов Кріпацьким дітям викладать латину. Бентежити думками рабську кров.. Малого більший ту́зає й тусає — Правдиве це і вічне, як трава (Павл.  Словник української мови в 11 томах
  7. тузати — Тузати, -заю, -єш гл. Бить, тузить.  Словник української мови Грінченка