Орфографічний словник української мови

тупчак

тупча́к

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тупчак — див. топчак  Словник чужослів Павло Штепа
  2. тупчак — ТУПЧА́К, ТОПЧА́К, а́, ч., заст. Вітряк з кінним приводом. – Тепер уп'ять [знову] тупчак... То жди того вітру, коли він повійне, щоб у вітряку змолоти, а то тобі повсякчас є... Схотів, загнав коня... Хай тупцюється... а млин меле...  Словник української мови у 20 томах
  3. тупчак — топчак, -а, ч., заст. Вітряк із кінним приводом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тупчак — МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стоїть млин з чорними колесами (І.  Словник синонімів української мови
  5. тупчак — ТУПЧА́К, ТОПЧА́К, а́, ч., заст. Вітряк з кінним приводом. — Тепер уп’ять [знову] тупчак… То жди того вітру, коли він повійне, щоб у вітряку змолоти, а то тобі повсякчас є… Схотів, загнав коня… Хай тупцюється… а млин меле… борошно сиплеться (Мирний, І...  Словник української мови в 11 томах