тупчак

тупча́к

топчак, -а, ч., заст.

Вітряк із кінним приводом.

Значення в інших словниках

1. тупчак — тупча́к іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. тупчак — див. топчак  Словник чужослів Павло Штепа
3. тупчак — ТУПЧА́К, ТОПЧА́К, а́, ч., заст. Вітряк з кінним приводом. – Тепер уп'ять [знову] тупчак... То жди того вітру, коли він повійне, щоб у вітряку змолоти, а то тобі повсякчас є... Схотів, загнав коня... Хай тупцюється... а млин меле...  Словник української мови у 20 томах
4. тупчак — МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стоїть млин з чорними колесами (І.  Словник синонімів української мови
5. тупчак — ТУПЧА́К, ТОПЧА́К, а́, ч., заст. Вітряк з кінним приводом. — Тепер уп’ять [знову] тупчак… То жди того вітру, коли він повійне, щоб у вітряку змолоти, а то тобі повсякчас є… Схотів, загнав коня… Хай тупцюється… а млин меле… борошно сиплеться (Мирний, І...  Словник української мови в 11 томах