Орфографічний словник української мови

тутукання

туту́кання

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тутукання — ТУТУ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. туту́кати і звуки, утворювані цією дією. Вистукує свій дріб дятел .. Стурбована його тріскучим тутуканням, перелітає по вершинах молодих сосонок білка (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
  2. тутукання — -я, с., розм. Дія за знач. тутукати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тутукання — ТУТУ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. туту́кати і звуки, утворювані цією дією. Вистукує свій дріб дятел.. Стурбована його тріскучим тутуканням, перелітає по вершинах молодих сосонок білка (Збан., Малин. дзвін, 1958, 96).  Словник української мови в 11 томах