тутукання

ТУТУ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. туту́кати і звуки, утворювані цією дією.

Вистукує свій дріб дятел.. Стурбована його тріскучим тутуканням, перелітає по вершинах молодих сосонок білка (Збан., Малин. дзвін, 1958, 96).

Значення в інших словниках

1. тутукання — туту́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тутукання — ТУТУ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. туту́кати і звуки, утворювані цією дією. Вистукує свій дріб дятел .. Стурбована його тріскучим тутуканням, перелітає по вершинах молодих сосонок білка (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
3. тутукання — -я, с., розм. Дія за знач. тутукати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови