тхорик —
ТХО́РИК, а, ч. 1. Зменш. до тхір. 2. пестл. Те саме, що тхір. Хазяїн Тхорика піймав, І бідний Тхір з плачем озвався, І клявся, Що він з голубника – пір'їни не займав (Л. Боровиковський).
Словник української мови у 20 томах
тхорик —
-а, ч. 1》 Зменш. до тхір. 2》 пестл. Те саме, що тхір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тхорик —
ТХО́РИК, а, ч. 1. Зменш. до тхір. 2. пестл. Те саме, що тхір. Хазяїн Тхорика піймав, І бідний Тхір з плачем озвався, І клявся, Що він з голубника — пір’їни не займав (Бор., Тв., 1957, 163).
Словник української мови в 11 томах
тхорик —
Тхо́рик, -ка м. ум. отъ тхір.
Словник української мови Грінченка