тхорик

ТХО́РИК, а, ч.

1. Зменш. до тхір.

2. пестл. Те саме, що тхір.

Хазяїн Тхорика піймав, І бідний Тхір з плачем озвався, І клявся, Що він з голубника — пір’їни не займав (Бор., Тв., 1957, 163).

Значення в інших словниках

1. тхорик — тхо́рик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. тхорик — ТХО́РИК, а, ч. 1. Зменш. до тхір. 2. пестл. Те саме, що тхір. Хазяїн Тхорика піймав, І бідний Тхір з плачем озвався, І клявся, Що він з голубника – пір'їни не займав (Л. Боровиковський).  Словник української мови у 20 томах
3. тхорик — -а, ч. 1》 Зменш. до тхір. 2》 пестл. Те саме, що тхір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тхорик — Тхо́рик, -ка м. ум. отъ тхір.  Словник української мови Грінченка