тьмаритися —
[т'мариетиес'а] -риец':а
Орфоепічний словник української мови
тьмаритися —
ТЬМА́РИТИСЯ, риться; наказ. сп. тьма́рся, тьма́ртеся; недок. 1. Ставати темним, темнішати. Тьмарилось сине небо. Над землею насувались тихою задумою присмерки (С. Васильченко); Бордові хмари попеліли, тьмарились (Григорій Тютюнник); // перен.
Словник української мови у 20 томах
тьмаритися —
-риться; наказ. сп. тьмарся; тьмартеся; недок. 1》 Ставати темним, темнішати. || перен. Втрачати яскравість, свіжість. 2》 перен. Робитися смутним, похмурим. 3》 перен., перев. у сполуч. зі сл. свідомість. Втрачати ясність, чіткість сприйняття; доходити до стану, близького до запаморочення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тьмаритися —
світ (в оча́х (пе́ред очи́ма)) тьма́риться (темні́є, ме́ркне, му́титься) / потьма́ри́вся (потемні́в, поме́рк, помути́вся). 1. кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані запаморочення, втрачає чіткість сприйняття дійсності (від удару, болю і т. ін.).
Фразеологічний словник української мови