тьмарити —
ТЬМА́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. тьмар, тьма́рте; недок., що. 1. Робити темним, затемнювати. Хмари тьмарили небо, затуляючи землі сонце (Б. Грінченко); Голубіє небо, голубіє – Хай же дим не тьмарить далину! (М. Гірник). 2. перен. Робити смутним, похмурим.
Словник української мови у 20 томах
тьмарити —
-рю, -риш; наказ. сп. тьмар, тьмарте; недок., перех. 1》 Робити темним, затемнювати. 2》 перен. Робити смутним, похмурим. 3》 перен., перев. у сполуч. зі сл. свідомість. Позбавляти ясності, чіткості сприйняття; доводити когось до стану, близького до запаморочення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тьмарити —
ЗАТЕМНИ́ТИ (зробити щось темним або невидним, прикривши світло), ЗАТЬМИ́ТИ, ЗАТЬМА́РИТИ, ОТЬМА́РИТИ, ПОТЬМА́РИТИ, ОТЕМНИ́ТИ рідко; ПРИТЕМНИ́ТИ, ПРИТЬМА́РИТИ, ПРИТІНИ́ТИ (трохи, не зовсім). — Недок.
Словник синонімів української мови
тьмарити —
ТЬМА́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. тьмар, тьма́рте; недок., перех. 1. Робити темним, затемнювати. Хмари тьмарили небо, затуляючи землі сонце (Гр., II, 1963, 477); Голубіє небо, голубіє — Хай же дим не тьмарить далину! (Гірник, Сонце.., 1958, 91). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах
тьмарити —
Тьмари́ти, -рю́, -ри́ш гл. = тьмити. Шейк.
Словник української мови Грінченка