тьмаво —
ТЬМА́ВО, рідко. Присл. до тьма́вий. Над канапою, на завішеній килимом стіні, тьмаво поблискує старовинна козацька пищаль (О. Гончар); Її пальтечко тьмаво біліло в темряві (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
тьмаво —
рідко. Присл. до тьмавий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тьмаво —
ТЬМА́ВО, рідко. присл. до тьма́вий. Над канапою, на завішеній килимом стіні, тьмаво поблискує старовинна козацька пищаль (Гончар, II, 1959, 192); Її пальтечко тьмаво біліло в темряві (Загреб., Диво, 1968, 23).
Словник української мови в 11 томах