тю-тю —
ТЮ-ТЮ́¹ див. тю. ТЮ-ТЮ́², ТЮ-ТЮ-ТЮ́, виг. Вигуки, якими скликають курей, курчат. Голосно викрикувала [молодиця] на всю околицю: тю-тю, курочки, тю-тю-тю-тьу! (Панас Мирний); Виходить [мати] за хату,узявши з сіней підситок із зерном.
Словник української мови у 20 томах
тю-тю —
I див. тю. II тю-тю-тю, виг. Вигуки, якими скликають курей, курчат.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тю-тю —
ТЮ-ТЮ́¹ див. тю. ТЮ-ТЮ́², ТЮ-ТЮ-ТЮ́, виг. Вигуки, якими скликають курей, курчат. Голосно викрикувала [молодиця] на всю околицю: тю-тю, курочки, тю-тю-тю-тьу! (Мирний, І, 1954, 236); Виходить [мати] за хату,узявши з сіней підситок із зерном.
Словник української мови в 11 томах