Орфографічний словник української мови

тягун

тягу́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тягун — ТЯГУ́Н, а, ч., спец. Невидиме хвилювання поверхні моря в акваторії портів (створюється хвилями амплітудою 5–40 см із періодом коливання від 1 до 10 хвилин).  Словник української мови у 20 томах
  2. тягун — -а, ч., спец. Невидиме хвилювання поверхні моря в акваторії портів (створюється хвилями з амплітудою 5-40 см із періодом коливань від 1 до 10 хвилин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тягун — Тягун, -на м. 1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі. Харьк. у. 2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками. Н. Вол.  Словник української мови Грінченка