тягун

ТЯГУ́Н, а, ч., спец.

Невидиме хвилювання поверхні моря в акваторії портів (створюється хвилями амплітудою 5–40 см із періодом коливання від 1 до 10 хвилин).

Значення в інших словниках

1. тягун — тягу́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тягун — -а, ч., спец. Невидиме хвилювання поверхні моря в акваторії портів (створюється хвилями з амплітудою 5-40 см із періодом коливань від 1 до 10 хвилин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тягун — Тягун, -на м. 1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі. Харьк. у. 2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками. Н. Вол.  Словник української мови Грінченка