1. Словник української мови у 20 томах

тягун

ТЯГУ́Н, а, ч., спец.

Невидиме хвилювання поверхні моря в акваторії портів (створюється хвилями амплітудою 5–40 см із періодом коливання від 1 до 10 хвилин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тягун — тягу́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тягун — -а, ч., спец. Невидиме хвилювання поверхні моря в акваторії портів (створюється хвилями з амплітудою 5-40 см із періодом коливань від 1 до 10 хвилин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тягун — Тягун, -на м. 1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі. Харьк. у. 2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками. Н. Вол. Словник української мови Грінченка