тягун
Тягун, -на
м.
1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі. Харьк. у.
2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками. Н. Вол. у.
3) У мастеровъ, изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для расплющиванія кусковъ латуни, красной мѣди и желѣза. Вас. 148.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тягун — тягу́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тягун — ТЯГУ́Н, а, ч., спец. Невидиме хвилювання поверхні моря в акваторії портів (створюється хвилями амплітудою 5–40 см із періодом коливання від 1 до 10 хвилин). Словник української мови у 20 томах
- тягун — -а, ч., спец. Невидиме хвилювання поверхні моря в акваторії портів (створюється хвилями з амплітудою 5-40 см із періодом коливань від 1 до 10 хвилин). Великий тлумачний словник сучасної мови