убивчо —
УБИ́ВЧО (ВБИ́ВЧО). Присл. до уби́вчий. Поет [Т. Шевченко] в убивчо сатиричній формі .. оголив і виставив напоказ усьому світові пороки царської монархії (з наук. літ.); На Миколу звістка [про одруження коханої] подіяла вбивчо (В. Гжицький).
Словник української мови у 20 томах
убивчо —
(вбивчо). Присл. до убивчий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
убивчо —
УБИ́ВЧО (ВБИ́ВЧО). Присл. до уби́вчий. Поет [Т. Шевченко] в убивчо сатиричній формі.. оголив і виставив напоказ усьому світові пороки царської монархії (Іст. УРСР, І, 1953, 426); На Миколу звістка [про одруження коханої] подіяла вбивчо (Гжицький, У світ.., 1960, 165).
Словник української мови в 11 томах