убивчо

УБИ́ВЧО (ВБИ́ВЧО). Присл. до уби́вчий.

Поет [Т. Шевченко] в убивчо сатиричній формі.. оголив і виставив напоказ усьому світові пороки царської монархії (Іст. УРСР, І, 1953, 426);

На Миколу звістка [про одруження коханої] подіяла вбивчо (Гжицький, У світ.., 1960, 165).

Значення в інших словниках

1. убивчо — уби́вчо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. убивчо — УБИ́ВЧО (ВБИ́ВЧО). Присл. до уби́вчий. Поет [Т. Шевченко] в убивчо сатиричній формі .. оголив і виставив напоказ усьому світові пороки царської монархії (з наук. літ.); На Миколу звістка [про одруження коханої] подіяла вбивчо (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах
3. убивчо — (вбивчо). Присл. до убивчий.  Великий тлумачний словник сучасної мови