убратися —
УБРА́ТИСЯ¹ див. убира́тися¹. УБРА́ТИСЯ² див. убира́тися². УБРА́ТИСЯ³ див. вбира́тися¹.
Словник української мови у 20 томах
убратися —
I див. убиратися I. II див. убиратися II. III див. вбиратися I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
убратися —
убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію.
Фразеологічний словник української мови
убратися —
ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст.
Словник синонімів української мови
убратися —
УБРА́ТИСЯ¹ див. убира́тися¹. УБРА́ТИСЯ² див. убира́тися². УБРА́ТИСЯ³ див. вбира́тися¹.
Словник української мови в 11 томах
убратися —
Убіра́тися, -ра́юся, -єшся сов. в. убра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. Вберися, жінко, в кожух. Ном. № 12826. Убрався в жупан і дума, що пан. Ном. № 11179. Не видав Гриць ногавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном.
Словник української мови Грінченка