убратися

убра́тися 1

дієслово доконаного виду

одягтися

убра́тися 2

дієслово доконаного виду

забратися геть

убра́тися 3

дієслово доконаного виду

прибрати

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убратися — УБРА́ТИСЯ¹ див. убира́тися¹. УБРА́ТИСЯ² див. убира́тися². УБРА́ТИСЯ³ див. вбира́тися¹. Словник української мови у 20 томах
  2. убратися — I див. убиратися I. II див. убиратися II. III див. вбиратися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. убратися — убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію. Фразеологічний словник української мови
  4. убратися — ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст. Словник синонімів української мови
  5. убратися — УБРА́ТИСЯ¹ див. убира́тися¹. УБРА́ТИСЯ² див. убира́тися². УБРА́ТИСЯ³ див. вбира́тися¹. Словник української мови в 11 томах
  6. убратися — Убіра́тися, -ра́юся, -єшся сов. в. убра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. Вберися, жінко, в кожух. Ном. № 12826. Убрався в жупан і дума, що пан. Ном. № 11179. Не видав Гриць ногавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. Словник української мови Грінченка