убратися

Убіра́тися, -ра́юся, -єшся

сов. в. убра́тися, -беруся, -решся, гл.

1) Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. Вберися, жінко, в кожух. Ном. № 12826. Убрався в жупан і дума, що пан. Ном. № 11179. Не видав Гриць ногавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. № 2595. У намисто уберуся. Шевч. 504. убратись за ко́го. Переодѣться кѣмъ. Одна покойова вбралась за дяка.... друга за паламаря і співають: «Вічная пам'ять». Св. Л. 108.

2) Запачкиваться, запачкаться, набраться, набирать на себя чего либо прицѣпившагося къ платью. Убрався, як марюка. Ном. № 11277. Підеш, дак у реп'яхи й уберешся. Г. Барв. 472.

8)у що = убиватися, вбитися 3 [убитися]. Вбіратися в пір'я. З літами убірався в силу. Мир. ХРВ. 49.

4) Собираться, собраться (куда-либо). Додому вбіратись. К. (ЗОЮР. II. 204).

5) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Куди ти вбрався на стіл з постолами. Ном.

6) Входить, войти, поселиться. Нечиста сила вбралася (в царівну). Рудч. Ск. Зараз у світлицю вбрався. ЗОЮР. І. 201.

7) Удаляться, удалиться, уйти. Вовки як схватились, то на силу відтиля убрались. Рудч. Ск. І. 43. Як до дна доглядаться, так за Дунай убіраться. Ном.

8) Входить, войти, помѣститься. см. увібратися.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убратися — убра́тися 1 дієслово доконаного виду одягтися убра́тися 2 дієслово доконаного виду забратися геть убра́тися 3 дієслово доконаного виду прибрати Орфографічний словник української мови
  2. убратися — УБРА́ТИСЯ¹ див. убира́тися¹. УБРА́ТИСЯ² див. убира́тися². УБРА́ТИСЯ³ див. вбира́тися¹. Словник української мови у 20 томах
  3. убратися — I див. убиратися I. II див. убиратися II. III див. вбиратися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. убратися — убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію. Фразеологічний словник української мови
  5. убратися — ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст. Словник синонімів української мови
  6. убратися — УБРА́ТИСЯ¹ див. убира́тися¹. УБРА́ТИСЯ² див. убира́тися². УБРА́ТИСЯ³ див. вбира́тися¹. Словник української мови в 11 томах