Орфографічний словник української мови

убуток

убу́ток

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. убуток — Спад, зменша, втрата  Словник чужослів Павло Штепа
  2. убуток — УБУ́ТОК, тку, ч., рідко. 1. Зменшення в кількості, об'ємі, ступені вияву тощо. В цілому ж маса матерії жодних убутків не знає; Бо ж як утратить одна якась річ на кількості часток, Інша на стільки ж прибуде, узявши собі ті утрати (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. убуток — -тку, ч., рідко. 1》 Зменшення в кількості, об'ємі, ступені вияву тощо. 2》 діал. Збитки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. убуток — УБУ́ТОК, тку, ч., рідко. 1. Зменшення в кількості, об’ємі, ступені вияву тощо. В цілому ж маса матерії жодних убутків не знає; Бо ж як утратить одна якась річ на кількості часток, Інша на стільки ж прибуде, узявши собі ті утрати (Зеров, Вибр.  Словник української мови в 11 томах