увалювати —
УВА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., УВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, техн. Оброблювати валянням, звалювати. УВА́ЛЮВАТИ² див. вва́лювати.
Словник української мови у 20 томах
увалювати —
Увалювати, -люю, -єш сов. в. увалити, -лю, -лиш, гл. 1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату. 2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.
Словник української мови Грінченка