угасати

угаса́ти

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. угасати — див. гаснути  Словник синонімів Вусика
2. угасати — УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УГА́СНУТИ (ВГА́СНУТИ), ну, неш, док. 1. Переставати горіти, жевріти або світити, світитися; гаснути, згасати, потухати. Лежить попіл на розпутті, А в попелі тліє Іскра огню великого. Тліє, не вгасає (Т.  Словник української мови у 20 томах
3. угасати — (вгасати), -аю, -аєш, недок., угаснути (вгаснути), -ну, -неш, док. 1》 Переставати горіти, жевріти або світити, світитися; гаснути, згасати, потухати. 2》 перен. Припинятися, закінчуватися. || Припиняти своє існування. || Ставати слабішим, зникати. || Затихати (про звуки).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. угасати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)...  Словник синонімів української мови
5. угасати — УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УГА́СНУТИ (ВГА́СНУТИ), ну, неш, док. 1. Переставати горіти, жевріти або світити, світитися; гаснути, згасати, потухати. Лежить попіл на розпутті, А в попелі тліє Іскра огню великого. Тліє, не вгасає (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
6. угасати — Угаса́ти, -са́ю, -єш сов. в. угаснути, -сну, -неш, гл. Угасать, угаснуть. А із вечера та до півночі та свічечка не вгасала. Грин. III. 216. Огонь не вгасає. Єв. Мр. ІX. 44.  Словник української мови Грінченка